Про мене

Моє фото
Вітаю всіх хто завітав до мого Хобіленду. Мене звати Марина. Живу і творю у славетному місті Києві. Раніше я захоплювалась тільки в'язанням, потім шиттям, сьогодні я зрозуміла, що у світі рукоділля стільки всього незвіданого мною та цікавого... що рамки моїх захоплень значно розширився. Про всі мої походеньки ви дізнаєтесь у моєму блозі. Заходьте в гості, сподіваюсь всім буде цікаво! Завжди рада новим знайомствам)))

понеділок, 16 листопада 2015 р.

Букет бузку

Не знаю,  як у вас,а у мене дощ за вікном... Така собі сіренька погода, уже позбавлена яскравих, соковитих осінніх барв. Саме тому, сьогодні я вирішила принести вам трішки весни, і тому, кому така погода наганяє депресію, можливо підніме трішки настрій))) Мені в таку погоду найбільше хочеться на вулицю, помокнути під дощем, поміряти калюжі (як же я розумію дітей), просто походити під парасолькою по якій вистукує свою мелодію дощ. Та за роботою все відходить на інший план, навіть не на другий... То нічого, скоро розберусь... і часу стане більше...
А тепер про "Букет бузку", в оригіналі він називається "Весняний сад". Так це комплект-тест, про який я розповідала в попередньому пості. Автор Мария Береговая, сама Маша ще не опублікувала підсумковий звіт про тестування, але мені на публікацію дала зелене світло))) За що їй окреме дякую!


Це мій перший досвід у тестуванні, боялася що не вкладусь в часові рамки, але так сказати застрибувала в потяг на ходу і з полегшенням видихала: "Хух, встигла!" Опис був дуже класно розписаний і для себе я відкрила багато нового. Тож це був дуже корисний для мене перший досвід. Маша, дякую, що взяла потестити цю модель, і я, і Злата задоволені цим комплектом.

Про матеріали: пряжа Аlize Diva по 150 гр. бузкового і рожевого кольору. Спиці № 2,5



А  ще на вихідних я зробила альбом для Злати, але ще не сфоторафувала його... тож на довго не прощаюсь.

понеділок, 2 листопада 2015 р.

Повернення

Привіт! Це знову я)) Сподіваюсь ви мене не забули.
Минуло вже більше півроку від моєї останньої публікації. Так, робота мене проковтнула, а час біжить немов спринтер... останнім часом заходжу в свій блог і пасхальний пост уже дещо дратує. Хочеться написати, а писати нема про що. Майже нічого не зробила за цей час, хоча на рукоділля я все-таки виділяла хвилинку-дві, бо розрядка вона за будь-яких умов потрібна. А рукоділля це мій єдиний релакс, ну може і не єдиний, але основний. Думаю, ті хто читає мій блог, мене зрозуміють ;).
У результаті є ікона вишита бісером, але ще чакає коли її оформлять належним чином. Давненько чекає, а якщо чесно, то дуже давненько і невідомо скільки вона ще буде чекати, але я постараюсь зробити якомога швидше. А ще я набралась сміливості і взяла участь у тестуванні. Дуже сподобалось, хоч і важко було вкластись у вказаний термін, але я це зробила. Результатом поки що, попросили не хвалитись, тож чекаю коли Маша опублікує роботи у себе, потім моя черга. А ще потихеньку в'яжеться моя сукня. Думаю до зими буде готова)))
А ще я спрбувала скрапбукін. Давно хотіла оформити фотографії Ярослава (а пізніше і Злати) якось особливо, красиво, але завжди щось заважало. Не хотілося купувати звичайний альбом (здається банально, то нічого що за 5 років із Гб-тів фото нема жодної роздрукованої), а скрап чомусь мене лякав. Чому лякав, я зрозуміла на МК Ольги Воскобойник, дуже довго розкладала сторіночки і думала, що таки не вийде. Насправді вийшло... і не такий страшний "вовк" як він здається і мені дуже сподобалось. Олю, дякую тобі за чудовий МК, і найголовніше за те, що допомогла зрушити зі старту... Дівчатка, мріям зелене світло! 







 P.S. Обіцяю, наступний мій пост буде раніше ніж через півроку)))